Опубліковано: 2010.06.27
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Ігор Федчишин

***

Я тебе шукав стільки довгих літ,
Я тебе чекав, як веснянний цвіт.
Зазирав увись, заглядав в пітьму,
Поки не зустрів німфу неземну.

          Де ходила ти, була дотепер?
          Без кохання я мало не помер.
          Будь зі мною все, не лишай на мить,
          Розстели до ніг білий оксамит.

Бачу віщі сни, що з тобою я.    
В подиху весни лащиться земля.
Вітер розганя хмароньки незлад
І не можу я повернуть назад.

На вечірнім тлі - діодема з зір,
На росинках віт - діамант-сапфір,
В сонячнім теплі - золото надій,
Ти навік моя, я навіки твій.

2004
© Ігор Федчишин
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/25954/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG