Ми були разом у моїм часі, на твоєму місці.
Ти дарувала місце, я - час.
Тихо твоє тіло чекало на зміну пір року.
Над цим промайнули люди, щоби скоротитися, подовшати.
З квітами, чи-то у білому шовку, що обтягує.

Ми винищили людські коштовності задля звірів,
Тихих та тигроподібних, і назавжди.
І заради усього цього готові запалати у будь яку мить
Посохлою травою наприкінці літа.

Я розділяв дні із тобою та ночі.
Ми обмінювалися поглядами із дощем.
Ми не були схожими на замріяних, навіть у сновидіннях.

Та у неспокої ховався спокій,
У моїм часі, на твоєму місці.

У безлічі сподівань про тебе
Передрікаю твій кінець разом зі мною -
Коли все зростаючий натовп чайок
Наблизиться того місця, де закінчується море.