укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44623, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.02.26
Роздрукувати твір

Лія Чернякова

Розы

A Вы бы могли  написать розы?

Не те, мертвые и падшие,
Зазывно глядящие с лотков и открыток,
А те, живые, давно, увявшие
В моей комнате.
Давно забытые
Под часами, два раза в сутки
Показывающими самое точное время,
Под неподвижными и чуткими
Стрелками человеческого забвенья,
А Вы бы могли написать розы,
Искренние как откровение?

На лобной. На людной площади
Кричала пьяная женщина,
На муку свою увенчана
Растрепанной пеной волос,
Устало и ярко накрашенная,
Она казалася страшною,
Она казалась прекрасною
Тенью забытых роз...

A Вы бы могли  написать розы?

День серый был. Люди серые
По серым булыжникам топали,
И серые лица прятали
В поблекшие воротники,
И небо, от гнева серое,
Грозило земле потопами,
И яростно билась в камни
Свинцовая кровь реки...

A Вы бы могли  написать розы?

День серый был. И на площади,
На лобном, испытанном месте,
Румяная. Пьяная женщина
Глотала черные слезы.
А люди по камням топали -
Поодиночке, но вместе.
И их не смущали ни капельки
Ни краски. Ни крики. Ни розы...

Двое элегантных мужчин
в  костюмах мышиного цвета
подхватили женщину под руки,
и, непринужденно-напряженно улыбаясь,
потащили ее мимо ветрин,
из которых удивленно и горько
выглядывали шипы,
увенчанные беспомощными розовыми лепестками...

A Вы бы могли?..

1989
Ленинград-Харьков

примерно так - по памяти

© Лія Чернякова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні