укр       рус
Авторiв: 412, творiв: 40989, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Фільтри: Всі власники авторських сторінок зі всіма статусами
абвгдеєжзіїйклмнопрстуфхцчшщюя
Євген Маланюк RSS

Нар. 01.02.1887 - Пом. 16.02.1968

Книга гостей автора (1)

Сторінку підтримує:
Світлана Залізняк

Ніхто серед класиків української літератури не має стільки „других імен” (похідних від творчості), як Євген Маланюк. Він – Боян степової Еллади, Залізних імператор строф, Князь Духу. Маланюк розпочав свою дорогу одразу після революції – на чужині, у вимушеній еміграції, умови якої виробляли у ньому поведінку „непокори й спротиву” (М.Неврлий), або ж, як висловився Іван Дзюба, „затятості та своєрідної гордості вигнанця…дотичної до філософського стоїцизму”, що давало йому „історіософські підстави звертатися до буття України у віках”. Улас Самчук у доповіді , виголошеній в Оттавському університеті 28 лютого 1971 року говорив: „Наша література 20-х років стала динамічною, дерзкою, настирливою”… По обох боках так званого Ризького кордону появились вимагаючі люди …як Маланюк, як Хвильовий.”
Євген Маланюк – поет, літературознавець, есеїст, культуролог. Він автор дванадцяти збірок поезій та двох великих томів літературознавчо-культурологічної та політичної прози „Книг спостережень”(1962;1966), а також окремих видань – „Нариси з історії нашої культури”(1954), „До проблеми большевизму”(1956), „Малоросійство”(1959), „Illustrissimus Dominus Mazepa” (1961). Його поетичні збірки  „Стилет і стилос”(1925), „Гербарій”(1926), „Земля й залізо”(1930), „Земна Мадонна”(1934), „Перстень Полікрата”(1939), „Вибрані поезії”(1943), „Влада”(1951),
„Поезії в одному томі”(1954), „Остання весна”(1959), „Серпень”(1964), „П’ята симфонія”(поема, 1953), „Перстень і посох” (посмертна, 1972) , що з’являлися у середовищі української політичної еміграції, не могли бути вписаними  в загальноукраїнський літературний процес і відігравати у ньому свою естетичну функцію. Маланюкова художня стилістика увібрала в себе елементи суворого реалізму, романтизму, бароко та неокласики, не вводячи у свій організм мелодраматизму та підсолодженої сентиментальності, адже його слово повинне відлунювати дзвінкістю „залізних строф”. Ігор Качуровський бачить у його поезії „чотири основні струмені, котрі то сполучаються, то відокремлюються один від одного. Це інвективно-філософічна, ностальгійна, інтимна та релігійно-містична лірика”.
Жінка в Маланюка, коли йдеться про неї в ролі історично-духовної та суспільної місії – не рабиня, бо сяє  „величавістю духу”.
Євген Маланюк народився в с.Архангород на Єлисаветградщині. Віршувати почав гімназистом. Овіту здобував в Єлисаветградському реальному училищі, Петербурзькому політехнічному інституті, Київській військовій школі, Українській господарській академії у Подєбрадах. Опинився в еміграції разом з інтернованими вояками армії УНР. В 1917 році став старшиною у війську УНР. Потім – табір для інтернованих (Польща, Каліш).
З Польщі переїздить до Чехословаччини, а в 1929 році в пошуках роботи знову виїхав до Польщі.
У Варшаві разом з Юрієм Липою створив літгрупу „Танк”. У роки другої світової війни знову опинився в Чехословаччині. В 1944 році емігрує до Західної Німеччини, працює вчителем математики, включається в діяльність створеного в Західній Європі в 1946 році мистецького Українського руху. Після поневірянь поет обрав місцем проживання Нью-Йорк. Заснував Український літературно-мистецький клуб „Слово”. В останні роки життя почувався дуже самотнім. У лютому поет народився, в лютому й помер. Ще в 1939 році він описав момент своєї смерті: самотність, лікар, який спізнився…
Критика зазначала: в Маланюка не було творчих зривів чи довгих мовчань. Він не зламувався, не переставав писати. За своїм значенням Маланюк, як поет і мислитель, вийшов за межі епохи, в яку творив. Поет належить до митців, які формували світогляд і зберегли українство в діаспорі. Він пережив три ставлення до нього трьох поколінь, його доробок має загальнолюдське і понадчасове звучання.
„Завжди напружено, бо завжди – проти течій. Завжди заслуханий: музика, самота.Так, без шляху, без батька, без предтечі.Так – навпростець – де спалює мета.”



Контактна інформація:

Всього викладених творів 22
Загальна кількість переглядів творів 26848


Сортування та вибірки: Алфавіт усі (у+р) / Алфавіт (тільки укр.) / Алфавіт (тільки рос.) / Хронологія всі (у+р) / Хронологія (тільки укр.) / Хронологія (тільки рос.) / Всі за датою публікації творів (у+р) / Вірші у золотому поетичному фонді (у+р) / Пісні у золотому аудіофонді АП (у+р) / Улюблені твори автора (у+р) / Всі вірші, які стали піснями (у+р) / Тільки пісні з аудіофайлами мр3 (у+р)

Для отримання коментарів відносно графічних символів зліва біля перших рядків поетичних творів наведіть курсор мишки на ті символи, які Вас цікавлять.

В
/ Велике око місяця. Імла... / В горах / Пейзажна лірика /
/ Вийди, князівно! / Задавнена розмова / Інтимна лірика /
/ Від затхлої шляхетської брехні... / З щоденника / Філософська лірика /
/ Всі вироки, здається, проказав... / Прозріння / Філософська лірика /
Д
/ Дикі кучері, очі циганські... / Інтимна лірика /
І
/ І зламалось. І вже ні зростить, ні склеїть... / Думи / Філософська лірика /
К
/ Каліка, смерд – такий він і донині... / Сонет огиди і гніву / Філософська лірика /
М
/ Ми за життя горіли в пеклі ... / Громадянська лірика /
Н
/ Напружений, незломно-гордий... / Напис на книзі віршів / Слово, мова, присвяти поетам /
/ Не жар ліричних малярій... / L’art poetique / Слово, мова, присвяти поетам /
/ Небо невмите і заспане... / Медитативна лірика /
О
/ Осінні зорі, ніби іскри... / Павза / Медитативна лірика /
П
/ Під низьким небом існувань... / Особисте / Слово, мова, присвяти поетам /
/ Підфарбована ґречність та чемність... / Кінець початку / Філософська лірика /
/ Проклін, проклін степів чорнявим долам... / Варяги / Філософська лірика /
/ Пропив сорочку і кожух... / Громадянська лірика /
/ Проржавлений гріхами й ядом зла... / Філософська лірика /
Р
/ Родина – тільки вбогий човен... / Доба / Громадянська лірика /
С
/ Складнішає життя. Стає мудріше й гірше... / Свідомість / Філософська лірика /
Я
/ Я в полоні у лютих літер... / Демон мистецтва / Слово, мова, присвяти поетам /
/ Як до тебе протоптати тропи... / Батьківщині / Громадянська лірика /
/ Як іонійськая колона... / Земна Мадонна / Інтимна лірика /

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2020 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні