Право бути чесним перед собою – це дуже важлива річ.

Її не замінить ні щастя, ні навіть кохання,

бо ми родилися не для них, і у потойбіч

перейдемо не для того, щоби них досягти. Наша пам'ять

не тримає аркадських іділій, вона тримає лише

наші роздуми, коли ми розуміємо, що примарні

поцілунки, і злиті в прикуп злягань кліше,

не були ні приємні, ні пафосні, ні безкарні.

Бо писати чесно про власні пристрасті – дуже важлива річ,

мати право відчути у всяку мить, що завгодно,

не питаючи у коханих, і тільки ніч

нам корисна, і тільки осінь лише холодна,

бо сказав недаремно Христос, що домашні нам – вороги

зліші, і пояснюючи цю думку, додав і Будда:

«Пам’ятайте, друзі, обійми – це ланцюги»,

і саме за це обох цілував Іуда.