укр       рус
Авторiв: 412, творiв: 40851, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2020.04.05
Роздрукувати твір

Сергій Негода

Сага!-айда!-ач?-ний - вій!!!

Бач, віль, -  агов, Сага! - Хурк, аж у піт.
Яка вдача, лук! - оце так Петро!
Аж за обрій упер, всі стріли.
Чуєш, а ти босяк, бам-бам-бам,
Яка у тебе несамовита шаблюка!
- Так, всю ніч, - лемент - глянц як.
Я весь в лахах від чмар. Остинь.
Не дай, Боже, оце нам його штурм!
Клепом, вдарь, - бруд, зойк, крик.
Шубовсть - взмах крил, - помрій, Сага!
Ой, бойовий люд вдень втявсь,
земля п’є лій, а їм - хмуль,  а їм дурь.
Алюр три хрести, на коні Сага.
Бусол, не пий гіркого хмелю,
Орел,  бийся за рідну землю.
Аж пір’я летить. Очі рогом лізуть.

Околиці Вінниці. Шлях до столиці.

На північ, від Вінниці,
в напрямку Київського шосе,
річка Південий Буг
широким руслом заходить
в околицю Вінниці.

Неподалік  спокійної річки
прокладена широкополосна,
міжнародна траса на Київ.

До речі, тут, при виїзді
з обласного центру,
стоїть символічний,
на всі сторони пресвятий,
4-вимірний куб Гройсмана,
як інтелектуальна ознака
сучасного смарт-міста.

Навколо цього ніколи
нержавіючого пресвятого кубу,
кругова розв’язка-розвилка,
і пряма траса на Київ,
вона спочатку йде паралельно
до протитечії річки Південний Буг.

Ліворуч, повз траси - комунальне
підприємство Водоканал,
що омиває свяченими водами
Божої річки всіх вінничан,
потім - центр сервісу автомобілів ПЕЖО,
а під трасою - чорна труба
з Чорного болота,
а праворуч  траси,
стоять золоті карети прочан,
ходять іноземні туристи,
біля них шикарний бідний готель,
а для заможних мисливців
усе вінницьке лісництво
з лісопарком тисячолітніх дубів.
Згодом над  широкою трасою виникає
довгий об’їзний міст, - до аеропорту.

По трасі вже  за цим мостом
стоїть пункт технічного сервісу, АЗС.
Праворуч траси, гранітний кар’єр,
за ним селище Стрижавка,
де прихована, тобто залита
водою, проте усім відома
ставка "ВЕРВОЛЬФ",
тут є  музей історії бойової техніки,
за ставкою розорані
огороди селян Коло-Михайлівки.
Далі прямуємо, ліворуч від траси на Київ
відомий усім заможним міщанам,
ресторан для крутих вінничан в Дубовому Гаї,
а праворуч від траси на Київ стоїть Сосонка.
Тут, же , ліворуч біля траси:  Дорожне, Медвідка,
А далі через річку Буг  лежить Лаврівка,
Переорки, Тютюнники, Мізяківські  Хутори.

Нас дорога веде в Калинівку.

Гей-гей, - то ж вставай, увдавсь, хутко!  
Чуєш, стук дятла, - кпинь на шлях мух.
Руки горять.  Як так, баки забивають?
Так, йди по сіль, чо, ти всліп за ніч.  
Це не він, це той! - Ах, бурлаче, згинь!
Хай весь цей  сміх буде як  дар!
- Сагай, - як там за лісом, - іть, встань.
Стій, там вже є хтось,- тс-с, тс-с.
Без зайвих слів - одразу бебехів дай.
Ось, так - там кат, дай, а зліва - наш лис.
Злізь вниз палач. Од, лихо! Давай!
Бачиш не далі свого носа, - все, мовчки!
Ось, тобі - гаде, оцей суд в руб’ях, - і все.
А ти, глянь, - яка маківка,- он, душі - одні лахи.
Червоний цвіт крові над Мертвим Шляхом.

Сага, я хочу продати книгу
«катування заклопотаних душ».
Ти краще вкладай свої здобутки в себе.
Золота  ютуб-труна, -ой, - у всіх сум’яття, -
це після стрім-церемонії перезаховуванння
над-супокійного до веб-піклувальника.
Я не відмовився від свідомих
електронних воскресінь моєї істоти.
Один день гніву для жертвоприношень веб-душі.
Як ви, веб-грішник, могли перелякати нашого FB-ката
Я з VK-попами була, в ви в очах твіт-жертви, -
згоріть в пошуковику - в Google-пеклі!
Так починалась розчленована епітафія
для просування безімених  живих мумій
на золоті ікони у стилі Босха.


Ти тут не на рік, а я на весь вік.
За Чумацьким Шляхом  уже битий жак.
Якщо ти ще  раб, то зніми з вух цю  шваль, - макуха.
Не тронь його, гад! - Бамбула, учись, отак!
Божа іскра - бучу збити одразу у всіх.
Ти - ірод і жмут, вшпиль цю  упир і геть на двір.
Не жаль, мовчки  впирь,  глузд цих веб-хат.  
А страх ваш не все ще зумів, яку бучу  підняв!
Я тут з фейс-лиць - зняв веб-лиск, - одразу взяв!
Хто зник, - геть їх, - точно зхававсь аватар.
Вмить на веб-штурм. Так ти і ти. Усім буде жарко!
Вперед, - збивай і підкинь забаву в твіт-жар.
Гром на коні,  скрась, наш час  герць-терпць-щерць.
Вогню втерп, - знову сум’яття, - на чой нам ця гарь.
Хутко вгідь,  отут, жакни його, в бучу - під нерв.
Одразу влучаєш в бота. Буде наш. Ізя, за барки.
Вони такі самі, як і ми - видеруть із зубів все.

Сага, і все ж таке добре, це щедре причастя
моїх мук переміщеної душі - в Хотин.
Як вам, це спасіння себе, в дні гніву і ненависті.
Я - вже тут,  а вони вже там, на місці, у музеї
з картинами колективних катувань історії.
Як дурно!.. Ось тут ведуть звичай бісівські чорти!
А чия це часовня, вся в полум’ї, вся в золоті.
А в очах бідних прихожан - голод. Не знімати.
Не заважайте. По ту сторону
чарівних усипальниць в чорних хустках
жахлива сварка  живих покійників
за пропуск в рай, за парадне місце
на столичному цвинтарі.
Місць вже немає. Землі вже немає.
Місто без цвинтарів.

А-а, я чи варт оцих шкод.  Мантач шаблю.
Згань вверх цю мить, він не впав вниз.
Сага, ти весь у крові, встань в бік,  
то що зрився,  то  обрив,  згас без сил.
Чой, сіяв, я ж не раб,  віч на віч, - богатир!
А, оцих із хат-вітязів побив. У, гвалт, зріж  сміх.
Вийшов в люди, і випив лиха повний ківш.
Грішись, Петре, - не гріх, твій язик, - як  би здох.  
Чого вічно мовчиш? Суть давай, в чім в толк,  
Підкинь  нам смисл дій. Наша гордість і міць.
Так ти встань, спіш  свій гін, випусти їм кишки.
і май дві сили. Чи всі так, - хап, вспіх.

Аватари уявили собі живих мерців,
тому проголосували за перехід в зомбі.
Все забуто,  думай про відмову від смерті,
Чула,  в храмі приручили усі смерті.
Колективне трактування іпостасей життя,
Колективне зникнення  козаків під Хотином.
Знайдено ключ до їх воскресіння,
вчора проклятого дьявола в  суєті страчено.

Так з ними, як  наша черсть. Наша Сага!
Та не глумся, задер ніс, - бо урве все, це  не той
лис, що без слів, а  то виткне з слів свій ніж.
Хто той, що не йме в наш час смисл.
Я не гавкну і не гулькну, бо що ще шайтан
у нас зірве, - як не наш рід,
Я думаю так, підняти гвалт,
у нас зараз ніщо немає, крім  хисту,
од, маємо цей наш рідний хліб і все!
Не об те, завтра як буде бій, - та не в те.
Це наш круг, - хай той пес сім раз малий,
Сурмач у нас є, хутко обіжить цей терем.
Жмур, задер кирпу, де тут мій, свіжий хліб,
Зараза, ти що вкрав, од,  не козак, Тимко - вор,
і той  вмить згас, як горопашний вовк.

Погрози безсмертя, то краще заміна чуттів
І вічне існуваня на троні святих і в книзі життя.
Велич смертей і ця благородна смерть від ракети
синів-бійців із бойової еліти захисників Дону.
Завтра навіювання зниклих на чужій землі дітей.
Наше місто також без цвинтаря.
Назустріч випадковий кортеж катафалків.
А ти колись хотів стати живою людиною?
Провал пам’яті. Копання братських могил.
Посмертні маски після виграної битви.
Пришестя забальзамованих статуй мертвих.
Запаморочливий тріумф в бою, еміграція трауру.



Крик, здуру, - як ти, тварь, - я тобі дав,  
у рів гонг, ти ще  цю річку не  вивчив,
Наш дока, мені твій  гнів полетів за вітром.
Гонор, як твоя прить йде в піт. Ввідь,
Бляск, кров, блиск в очах - шок.
То ж твій чок з чосу, а де чий піт і лід,
Світ заженеш в могилу дідів моїх.
А не тьма в очах твоїх. Ти силач.
Залий шайтану за шкуру сала.
Оцьо-оцьо, ти вдарь, тут, глянь,  від гаття
і  дай там усім гарі. Одся, оця ач, аш!  
Замажеш їм очі, наймитам, бо ми досі горді.
Отся, ласяча душа, аж з ночі босі з блуду.

Трупи тварин на свалці, мертві статуї людей
в саркофагах приховані від живих очей.
Існування в молитві - це революція почуттів.
Багата смерть, коли бідні мертві бачуть сон.
Паралельне життя трупа - бальзамування тіла.
Спокуса небуття - це не смерть вільного козака.
Обличчя безособового життя - реабілітується в любові.
Повалені хрести, розбиті надгоробки, заповіти курганів
Великі  камені. жахливі скульптури. Кургани.
Підбадьорені майстри ідуть прямо в пекло.

Аться, жарке це літо, аж дном взявся.
Ай,  а-ця,  свій  ятсо мій глум в устах.
А як і що, то  хоч  в наш час змій.
А я оце, токо в струмі. Кінь, - курінний!
Аж шкура болить, Слово вилетить,
Сіль в очах, Плоть без п’ят.
А вернеться, орлом,  наш Сагайдачний.
Прямо в вікі-рай, де лише веб-сонечко сяє!






**********************************
*Щодо очевидних деталей творчості.
У моїй  ліроемі використано
{о-е-є} -екстраголосне асонансне віршування -
це верифікація художнього поля
у вигляді текстової інформації автора,
в якій домінуючими зв’язуваннями
лінгвістичних фрагментів тексту є
голосні звуки: о, е.

Як правило, постійно шукаю  різні
лінгвістичні степені свободи
та наявні можливості  
в усно-письмових  ресурсах української мови,
аби продемонструвати   десять основних способів
екстраголосних асонансних віршувань
із двома домінуючими голосними  звуками,
а саме маю зараз такі надбання:

1){І-И-Ї-У-Ю} -екстраголосне асонансне  віршування  
ЗРАЗКИ:
    А)звикли у світі сиві вдівці успішними бути -
https://poezia.org/ua/id/51307/personnels

2) {І-И-Ї-О-Йо} -екстраголосне асонансне  віршування
ЗРАЗКИ:
  А)Чого ж ти, покров-ріко, -
https://poezia.org/ua/id/51347/

  Б)дніпровські рибні промисли  -
https://poezia.org/ua/id/51334/

   В)О, щирий візир, тобі орлино-кровний шиншило,
https://poezia.org/ua/id/51257/



3){І-И-Ї-Е-Є} -екстраголосне асонансне  віршування
 ЗРАЗКИ:  
    А)Ексцес. Хрещений квітень вельми теплий ввечері. -
     https://poezia.org/ua/id/51354/

4){У-Ю-А-Я} -екстраголосне віршування
ЗРАЗКИ:
     А) в акурат, тут закуска, русява-замазура, уваж.  
https://poezia.org/ua/id/51186/



5){І-И-Ї-А-Я} -екстраголосне асонансне  віршування
ЗРАЗКИ:
    А) З тих пір зігріта пітьма Вінниці. Навіть як відьма.
https://poezia.org/ua/id/51260/



6){У-Ю-О-ЙО} -екстраголосне  асонансне  віршування
ЗРАЗКИ:
  А)дуб-могун. кум, у кутку. чопурухнув цокотух.
https://poezia.org/ua/id/51253/

  Б)от, чудо, йойкнуло! ворон-глум. рух-круть-з-рук-руль.
https://poezia.org/ua/id/51239/

7) {О-ЙО-Е-Є} -екстраголосне  асонансне  віршування
ЗРАЗКИ:
  А) Комерсент-технолог кореєць Йове Феокт, ото вже ловець,
  https://poezia.org/ua/id/51382/

8) {О-Йо-А-Я} -екстраголосне асонансне  віршування
ЗРАЗКИ:
    А)брамо, поглянь на гармаша, -
https://poezia.org/ua/id/51340/

       Б)вокзал. час гнав нас шляхом до золотого. бовтанка.
https://poezia.org/ua/id/51308/personnels

    В)панас, ось проща, я також одна
https://poezia.org/ua/id/51209/personnels

9){Е-Є-У-Ю} -екстраголосне  асонансне  віршування
ЗРАЗКИ:
А)У четвер у мене був дух Едмунд, -
https://poezia.org/ua/id/51367/

10){Е-Є-А-Я} -екстраголосне асонансне  віршування
ЗРАЗКИ:
  А)мене вже немає.  є - Мазепа.
https://poezia.org/ua/id/51351/

  Б) Аве! Галас. Браття! В браслетах.
https://poezia.org/ua/id/51351/



************************
Вірш можна оцінювати з різних точок зору. Наприклад, я сприймаю усі вірші, як суто графічні об’єкти.
Міра дизайнерської цінності вірша - це величина D, що прямо пропорційно дорівнює сумі Р усіх мір порядків у зоровому сприйняті внутрішніх об’єктів у самому тексті(слів) вірша і обернено пропоційна сумі Q усіх мір порядків у зоровому сприйняті зовнішніх об’єктів, поза межами тексту(слів) вірша.
Уточнюємо, що D=P/Q - це закон дизайнерської цінності вірша, де
Р=  (міра порядку букв з алфавіту) + (міра порядку іноземних символів) +  (міра порядку розділових знаків) +  (міра порядку кольорів букв) +  (міра порядку інтервалів між буквами)+ (міра порядку лінійних розмірів шрифтів)+ (міра порядку форматів написання шрифтів)+ (міра порядку об’ємної структури шрифтів)+ (міра порядку блищань букв)+ (міра порядку внутрішніх тіней букв)+ (міра порядку анімації букв).
Q =(міра порядку тла) +  (міра порядку структури порожніх місць) +  (міра порядку розмірів  строф) +  (міра порядку графічного розташування рядків  вірша) +  (міра порядку способів анімації рядків вірша) +  (міра порядку способів руху букв у рядку до вірша) +  (міра порядку тіней рядків вірша) +  (міра порядку світіння  рядків вірша) +  (міра порядку блищання глибини тла до вірша)+(міра порядку водяних знаків тла до вірша)+ (міра порядку обрамлення тла до вірша)+ (міра порядку колонтитулів до вірша).  

2020
© Сергій Негода
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2020 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні