укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2018.08.17
Роздрукувати твір

Павло Кричевський

Обращение Пашиного языка к Ненаписанному Стихотворению

О стишок!  Зачем ты бросил меня?
И теперь я без тебя не вменя-
ем, и  жизнь моя не жизнь – ахинея.
Почему же от себя отлучил?
Я тебя вглубь видеть Пашу учил!
А теперь я слеп и глух. И немею.

Не с моих ли, дивнокрылый, ты мест?
Посмотри, кто водрузил на мне крест, -
иль меня от Паши не отличили –
тех уж нет или далече. Вот так.
(умер их духовной сущности знак -
в этом смысле). Все их рифмы почили.

Паша – да, порой бывает не крут,
он меня так часто просто верть-круть –
как юлою управляет, но я ведь,
так живу, беглец  проворный. Сейчас
я счищаю с Паши прений намаз,
прочь сбиваю филологии наледь.

Ухмыляясь,  он грамматику взял -
у нее красивый волчий оскал, -
мордой ейною мне в харю стал тыкать.
Я не отдал на съедение строк,
Чтобы песнями взошли точно в срок,
сохранил. Не стал ты ими чирикать,

улетая к певчим, в небо взял курс.
Я ж учу полетам Пашиных кур -
и слова кудахчут мелкой гортанью.
Песню зрю его глубинной души,
так зову ее: «Дыши – не дыши».
Глянь, а может, до меня и достанет.

Мне порою одиноко во рту -
зубы жвачку всё жуют, на ветру
жизни – Паша обо мне забывает,
но, стишок, о! – заострились края
бытия и ими воздух кроя,
меня взять с собой тебя призываю.



2018
© Павло Кричевський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні