Микола Мартинюк

Жовтень.
Прощання з любов’ю

Переклад з Павла Кричевського

Прийшлий жовтень усе помішав
На землі і в серцях –
Ясність ранку і золото, начисто
Брудом закуте.
Коли щось переходиш
І прагнеш пройти до кінця,
То по болю ідеш,
І ніщо вже навспак не вернути.
А дійшовши межі, ти замреш
(Як же можна іще
Втамувати цей біль?),
Затремтиш.
І прозрієш, на диво.
І на тілі листа,
Що упав тобі враз на плече,
Бачиш: «Прощений ти!» –
Як останнього вірша мотиви.


Павел Кричевский

Октябрь. Прощание с любовью

Наступивший октябрь все смешал
На земле и в сердцах –
Ясность утра и золото, павшее
В грязь безвозвратно.
Когда что-то проходишь,
Стараясь пройти до конца,
То по боли идешь,
И ничто не вернется обратно.
И дойдя до предела, застыв,
(Что же делать еще,
Чтоб унять эту боль?),
Вздрогнешь вдруг.
И рождается зренье.
И на теле листа,
Что упал вдруг тебе на плечо,
Ты читаешь: «Прощен»
Как последнее стихотворенье.