Порахувавши щось у гаманці,
Ввійшла бабуся в двері магазину,
Тримаючи у зморщеній руці
Стару, як світ чи як сама, корзину.
Кульгаючи, уздовж полиць пройшла,
Вдивляючись у ціни: сліпувата...
Та, мабуть, те, що треба, на знайшла
Й, знітившись, посміхнулась винувато.
А потім покульгала в закуток
У одежині чистій та благенькій,
Де з хлібом, як завжди, стояв лоток,
Й шматок хлібця взяла собі старенька.
Вона дійшла по залі до кінця...
Ні, не дійшла, скоріш дошкандибала
І, взявши на поличці два яйця,
В корзину поруч з хлібом їх поклала.
"Товар" бабусин вгледівши, касир
Ціну його назвала їй тихенько.
І з гаманця, затертого до дір,
Дістала копійки дрібні старенька...
На дворі ночі тінь уже лягла,
І вікна якось швидко потемніли.
Бабуся розплатилась і пішла,
А двері вслід байдуже прорипіли.