Порахувавши щось у гаманці, Ввійшла бабуся в двері магазину, Тримаючи у зморщеній руці Стару, як світ чи як сама, корзину. Кульгаючи, уздовж полиць пройшла, Вдивляючись у ціни: сліпувата... Та, мабуть, те, що треба, на знайшла Й, знітившись, посміхнулась винувато. А потім покульгала в закуток У одежині чистій та благенькій, Де з хлібом, як завжди, стояв лоток, Й шматок хлібця взяла собі старенька. Вона дійшла по залі до кінця... Ні, не дійшла, скоріш дошкандибала І, взявши на поличці два яйця, В корзину поруч з хлібом їх поклала. "Товар" бабусин вгледівши, касир Ціну його назвала їй тихенько. І з гаманця, затертого до дір, Дістала копійки дрібні старенька... На дворі ночі тінь уже лягла, І вікна якось швидко потемніли. Бабуся розплатилась і пішла, А двері вслід байдуже прорипіли.
|