укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44623, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2014.08.12
Роздрукувати твір

Павло Кричевський

Художник

Какой-то больной, взмахивая как кисточкой
ершиком для унитаза,
взбирается по гвоздям наверх.
Когда голова упирается в небосвод,
больной начинает смахивать с него гвозди,
приговаривая: «Загажено, загажено!»
В ответ раздается лязг и скрежет опадающих,
подхваченный хором  снизу:
«Послушайте! Ведь, если зведы зажигают…»,
постепенно затихающий внизу,
в зловонном море кистей и красок.
Больной продолжает елозить ершиком по небосводу,
выпадают последние скрепляющие его гвозди,
и небосвод обрушивается.
Больной засыпает в пустой и  прозрачной темноте.
Она капает на него густыми каплями,
стекает  по нему,  просачивается внутрь
и вспыхивает чистыми огнями. Снами.
«Снова надрался гадски», -
Блеет, вонзая в него  рифму,
некто не в штатском, а, может быть, в штатском,
и бросает тело, а, может быть, не тело
в, а может быть, на.
Огни отрываются от поверхности
и устремляются  в темную пустоту слова «вверх».
«От поверхности чего?» -
едва поспевает за ними вопрос-ветер.

Слов нет, слова остались там,
где они изрыгаются на тело:
«Послушайте, если звезды».
Нет, не звезды.
Звезды не слушают и не говорят.
Поднявшись к чистому безгвоздному небу,
они на мгновение застывают
и затем продолжают подниматься,
свободные от притяжения к себе
и себе подобным и притягиваемые
только этим движением вверх –
медленным и вечным.





2014
© Павло Кричевський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні