Павло Кричевський***Леонід Талалай
2014 Леонід Талалай * * * Як новачку були не раді мені в стаханівській бригаді: не те підніс, не так подав, і кожен в'їдливо повчав і підганяв; — Давай, давай! Быстрее, ёханый бабай! Да говори на человеческом! А я селюк, я ще не вмію. Ніяковію і німію, І піонером червонію, Що завинив перед отечеством. І співчував лише Кузьмич: Ты не боись, всему обучим... І натякав, щоб я з получки Не поскупивсь на могорич. І все було, як і повинно... І всі, звичайно ж, напились. А потім в пісні обнялись, Як заспівали «Черемшину», Яка і в нас біля бараку Вже цвіт ронила на поріг, Та я підспівувать не міг, Мені хотілося заплакать; І від горілки, і від того, Що визнали мене своїм, І від черемхи над порогом Бараку, що нам став за дім, А ще від того, що нічого Не зміниться в житті моїм. © Павло Кричевський |
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”
Написати відгук в книгу гостей автораУ випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.
