Павло Кричевський

Перед грозою
себе із азів
Ми осягали, і щоб не схололо
Серце – долоньками, мов заборолом,
Ніжно прикрила
за мить до грози.

Перед грозою
був злий, наче пес,
Вітер – з небес рвав позлітку над нами.
Сонячну скалочку поміж човнами
Я заховав серед заводей-плес.

Перед грозою
у сто свіч краси
Обрій спахнув за твоїми плечима.
Стукало серце в долонях причинне.
Ми воскресали
за мить до грози.

Перед грозою
сумним був твій зір.
Вії тремтіли і світ малювали,
Пристрасть земну і небесну єднали
Очі жагучі
за мить до грози.

Перед грозою
прийдешнього зик
Чувся у шелесті тихім травинки.
…І малювала мені ти картинки
Блискавки пензлем
за мить до грози.

Перед грозою
у сто свіч краси
Обрій спахнув за твоїми плечима.
Стукало серце в долонях причинне.
Ми воскресали
за мить до грози.

Про ресурс poezia.org \| Новини редколегiї ресурсу \| Загальний архiв новин \| Новим авторам \| Редколегiя, контакти \| Потрiбно \| Подяки за допомогу та співробітництво		Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру \| Цікаві посилання \| Конкурси (лiтпремiї) \| Фестивалi АП та поезiї \| Літературна періодика \| Книга гостей ресурсу \| Найцiкавiшi проекти \| Афіша концертів (виступів) \| Iронiчнi картинки \| Цікавинки і новини звідусіль \| Кнопки (банери) ресурсу

Перед грозою. Переклав Анатолій Криловець