БІЛОРУСЬ

Земля Білорусі! Бори та діброви,
Поля золотисті, трава і моріг,
Мов грона червоні, цей захід багровий,
Мов клекіт лелечий - струмків перемови
І в шумних деревах стрічки всіх доріг.

Земля Білорусі! У висі прозорі
Ти дивишся радо очима озер.
Ночами, мов яблука, падають зорі,
Зникають у водах. у чорних розорах,
У травах, що росами сяють тепер.

Билини прадавні, легенд сивих тайни
Пливуть, як під сонцем щедротним човни,
По краю зеленім, просторах бескрайніх
Від Німна до Сожа, від Буга до Гайни,
По хвилях Дніпра й широчіні Двіни.
1987
.    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .                  
       
Пятрусь БРОУКА

БЕЛАРУСЬ

Земля Беларусі! Бары і дубровы,
Жытнёвае поле, шауковы мурог,
У промнях рабіны заход вечаровы,
Што клёкат буслоу – ручаёу перамовы    
І у шумных прысадах істужкі дарог.

Земля Беларусі! Вачамі азёрау
Глядзіш ты у празрыстыя высі нябёс,
Начамі, што яблыкі, падаюць зоры,
Знікаюць па водах, па чарных разорах,
Па травах, абсыпаных краплямі рос.

Былога быліны, старога паданні
Плывуць, як аблітыя сонцам, чауны
Па краю зялёным, прасторах бяскрайніх
Ад Нёмна да Сожа, ад Буга да Гайны,
Па хвалях Дняпра і шырокай Дзвіны.

.    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .