НА СОНЯЧНИХ ВІТРАХ

До серця пісня пригорнулась,
Немов до матері дитя.
Мої вуста її торкнулись –
І враз покращало життя.

В душі засяяла зірниця,
Розкриливсь голос, наче птах,
Летить до райдуги-дивниці,
Дзвенить на сонячних вітрах.

А я дивлюсь на синь небесну,
І серце тьохка солов’єм.
Цю незабутню мить чудесну
Я переллю в солодкий щем.

Ти не дивуйся, друже-брате,
Що я від співу захмелів.
Бо у душі сьогодні свято,
Її я піснею зігрів.

Давай за юністю затужим,
Нехай зіллються голоси.
Як хочеш буть щасливий, друже, -
           У гості пісню запроси.