укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44155, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.03.21
Роздрукувати твір

Наталка Фурса

ДИПТИХ ПРО ТЕЛЕСИКА

ДИПТИХ ПРО ТЕЛЕСИКА

І
Ач, летить! Птаха горда, вільна.
Мов мальовані крила сильні –
тінь лягає на всенький світ.
Ой, Телесику, бідний хлопче,
вона й знати тебе не хоче,
бо… корона на голові.

– Ми з тобою, безкрилий, різні.
Ти мене не дістанеш слізьми.
Я – найперша. Та ще не пізно.
Нехай тебе задні візьмуть…

О, летять! Тихі, гарні, милі.
Трішки нижче, і вужчі крила.
І повільніше, бо важкі.
Ой, Телесю, зберися з духом.
Не гукай! Не захочуть слухать:
близько вуха, та… не близькі.

– Ми з тобою, голодний, різні.
Ми шукаєм собі вітчизну.
Нам устигнути треба – пізно.
Нехай тебе рідні візьмуть…

Ох, летять… Ці не крила – стяги
за собою у небо тягнуть,
а на лапах – багно і слиз.
Шиї, довгі й тонкі, як спиці,
одвертають безликі лиця, –
бо не хочуть дивитись вниз.

– Ми з тобою – рідня. Молися.
Тут. За нас. Щоби ми – спаслися.
А тебе рятувати – пізно...
Нехай тебе кутні візьмуть…

ІІ
Засмієшся на кутні:
цей явір годиться на  гріб!
Вже розгойдана крона
оплакує кожну гілку.
…Косарі пополудні
на пні розламають хліб,
і шкуринку солону
покуштують оса і бджілка.

Милуй перших і задніх,
і тих, що завжди в кутку:
їм завжди буде мало,
і їм – не буває доста…
Ти хотів щось безплатно
отримати на віку? –
Маєш тіло оспале
і «право на бій і послух».

Хай сміються на кутні –
різцями вчепися в сміх:
чим тут винні дерева?
чого їм вмирати ради?
…Ще не вигнано трутнів
із вулика, – і не гріх
у цвітінні травневім
не бачити зла і зради…

2010
© Наталка Фурса
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні