укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44604, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.06.23
Роздрукувати твір

Вадим Друзь

Из Павла Гирныка


Не пожил, не добыл и не стал,

не случился собою.

Написал и запнулся. Заплакал,

но всё ж написал,

Как в безвестность свою упадал

головою хмельною.

Как свой нож я убрал, а коня и поил и купал

Босиком, в поводу - целовал

в глаза и копыта,

Говоря – нет чудесней коня,

это я, или ты,

Просыпался и знал,

что могила ещё не отрыта

И что нет ничего, ни конца,

ни могильной плиты.

И не будет уже. Боже мой,

за плечами две крыши

Да курят пепелища миров

и о чем умолять,

Коль нет разницы - ниже оно

иль оно тебе выше,

Если всё же молчишь, но идёшь,

не умея стоять.


* * * Павло ГІРНИК

Не пожив, не відбув, не відбувся,

не стався собою.

Написав і затявся. Заплакав,

але написав,

Так, як падав у безвість хмільною

усім головою,

Як ножа поховав, а тоді ще й коня напував.

І не охляп, а босо, цілуючи

очі й копита,

Промовляючи — коню мій, коню,

це ти або я —

Прокидався і знав, що не вбити

і не зупинити,

Що ніколи, ніде і нічого

нема й не спиня.

І не станеться.

Боже, навіщо оті гнойовища,

Два дахи над плечима

і вкотре схололі світи,

Як однаково — нижче воно

чи воно тобі вище,

Як нарешті мовчиш, але йдеш,

бо не вмієш не йти.

2009
© Вадим  Друзь
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні