Неогекзаметр

Дивная мне, иногда, и странная музыка снится:
Звуков, неслыханных прежде, бездонная плещет криница.
Вижу во сне необычном, как стелется марево гибко -
В чьих-то незримых руках играет чудесная скрипка.
Чистых и ясных тонов, уносят туда меня звуки,
Где заплелись и сомкнулись вершинами радость и муки.
Счастьем щемящим и благостным музыка душу пронзает.
Мир отторгает все звуки и только мелодией занят.

Снов моих горький сюжет - наш разговор на прощанье,
Сумрака канувших лет рождённое снова звучанье.
Ты, будто музыка скрипки, неги полна и печали.
Недостижимый мой берег, где мы восходы встречали.
Боли моей отголосок, к твоим вознесённый вершинам,
Где растворился он в счастье, одною тобою вершимом.
Аура чистого света теплится душу лелея,
И для меня в этом мире нет ореола светлее.


*** Ігор Качуровський

Неогексаметр

Іноді дивна мені, незнана мелодія сниться:
Звуків, нечутних ніколи, глибока і свіжа криниця.
Сплю я і бачу крізь сон, що сповив-закував мене кріпко,
Ніби в руках безтілесних грає небачена скрипка.
Чисті, прозорі і світлі, зносять туди мене звуки,
Де поєднались, зрослися вершинами радість і муки.
Щастям болючим і благосним музика душу поймає.
В цілому світі, крім неї, здається, нічого немає.

Видиво дивного сну - наша розмова остання,
Смерклих моїх почуттів нове променисе світання.
Ти, наче музика скрипки, світла і ніжно-прекрасна.
Ціль, до якої не йду я, туго моя непогасна.
Біль, що піднісся горі, досягає такої вершини,
Де він зі щастям зіллється в єство неподільно-єдине.
Сяйво якесь безтілесне благосно душу поймає,
І вже у цілому світі, крім тебе, нічого немає.

1956