укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.06.19
Роздрукувати твір

Вадим Друзь

Из Игоря Качуровского, Неогекзаметр


Неогекзаметр

Дивная мне, иногда, и странная музыка снится:
Звуков, неслыханных прежде, бездонная плещет криница.
Вижу во сне необычном, как стелется марево гибко -
В чьих-то незримых руках играет чудесная скрипка.
Чистых и ясных тонов, уносят туда меня звуки,
Где заплелись и сомкнулись вершинами радость и муки.
Счастьем щемящим и благостным музыка душу пронзает.
Мир отторгает все звуки и только мелодией занят.

Снов моих горький сюжет - наш разговор на прощанье,
Сумрака канувших лет рождённое снова звучанье.
Ты, будто музыка скрипки, неги полна и печали.
Недостижимый мой берег, где мы восходы встречали.
Боли моей отголосок, к твоим вознесённый вершинам,
Где растворился он в счастье, одною тобою вершимом.
Аура чистого света теплится душу лелея,
И для меня в этом мире нет ореола светлее.



*** Ігор Качуровський

Неогексаметр

Іноді дивна мені, незнана мелодія сниться:
Звуків, нечутних ніколи, глибока і свіжа криниця.
Сплю я і бачу крізь сон, що сповив-закував мене кріпко,
Ніби в руках безтілесних грає небачена скрипка.
Чисті, прозорі і світлі, зносять туди мене звуки,
Де поєднались, зрослися вершинами радість і муки.
Щастям болючим і благосним музика душу поймає.
В цілому світі, крім неї, здається, нічого немає.

Видиво дивного сну - наша розмова остання,
Смерклих моїх почуттів нове променисе світання.
Ти, наче музика скрипки, світла і ніжно-прекрасна.
Ціль, до якої не йду я, туго моя непогасна.
Біль, що піднісся горі, досягає такої вершини,
Де він зі щастям зіллється в єство неподільно-єдине.
Сяйво якесь безтілесне благосно душу поймає,
І вже у цілому світі, крім тебе, нічого немає.

1956

2009
© Вадим  Друзь
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні