Свiтлана-Майя Залiзняк

Книга гостей автора

Поля з позначкою * обов’язкові для заповнення. Введення коду підтвердження є елементом захисту від спаму, який розсилається електронними роботами в книги для гостей

Код підтвердження:
Введіть код підтвердження: *
Ім'я: *
Місто:
E-mail:
WEB:
Тема: *
Повідомлення: *

	2009.06.05/ про ризики/ Ростислав Смехов
	Є ще один бік подібного страхіття - побоюванню перепохабити життєву трагедію фальшивим словом. Мабуть, ось це б мене й спинило найбільшою мірою. Вона - хвороба росту? Сподіваюсь, пройде, бо надто відірваний від вируючого життя автор - вже не поет. Настільки СЕРЙОЗНІ теми - ... важко. Треба дорости?
	2009.06.05/ Пересторога/ Світлана Залізняк
	Ростиславе, я й назвала "Страшидло". Після кохання, народження дітей той чоловік спалив  дружину. Вірш - ПЕРЕСТОРОГА. "Не убий"... Навіть в мить афекту варто намагатися зупинити себе.  А сльози чоловіка, який.... підпаливши свою, до речі,  молоду красиву дружину, спав? Це не моторошно? Отже, не заради краси. І ризикнула, бо боліло...
	2009.06.05/ Страшидло/ Ростислав Смехов
	Мабуть, не ризикнув би писати на подібну РЕАЛЬНУ моторошну тему... Жуткувата словесна краса виходить, не знаходите?
	2009.06.05/ Серед живих/ Ростислав Смехов
	Несподівано! З душею. Вміння здивувати, виказати інший бік себе - цінна якість поета! Думаю, не важко здогадатися, що руськомовні оцінки - моїх думок справа)))
	2009.06.04/ Пливу...  Біжу...  Упала в напівтінь.../ Оксана У.
	"Горбатий можновладець Прозаїзм Мене купив для кпинів і утіхи",- фраза вражає своєю силою. Дякую. Приєднуюся до компліментів Фредді щодо Вашої української. Мова, на кшталт Вашої, стимулює до роботи над собою. І за це дяки:)
	2009.06.04/ настрій/ С.З.
	"Смєхом(вым) исправлять нравы".  Одкровення варто дозувати. Колотнеча Ваша, пане "Фредді" - та ж ХВОРОБА РОСТУ. Щеплень не існує. Імунітет набутий слабне... "На кінчику пера тремтять слова..." "Я гину - в слів ріці немає броду..." Все це було...і є. А нині -"Пливу...Біжу...Ховаюсь в напівтінь..." Цікаві Ваші коменти: актор ще ТОЙ!
	2009.06.04/ історичний словбастер/ Фредді Смехов
	Дуже цікаво! Бачу, у Вас, Світлано, поступово відеволюціонував ритм, заданий ще на початках. Це дійсно цікаво - я, до прикладу, видозмінювався кардинально й не раз, ломав набридлі конструкції, кидав, щось вигадував таке, що ні в які ворота не лізло, коротше, колотило мене в революцію. А Ви якось спромоглися творчо знайти себе ще на витоках... Хм, незвичайно, як на мене! Як підтвердження мого висновку - канвування вірша за допомогою полустрочій знову ж таки на початках. А ось що залишилося майже незмінним - лексикон:) Ваш словниковий запас української, особливо супроти чисто "разгаворнава" у скалічених суржиком (:) накшталт мене гідний стати стимулом до взяття за приклад. А щось іще? Як у Вас настрій на творчі одкровення?
	2009.06.04/ Історія/ Світлана З------к
	Дякую.......за цікавість. Перший вірш написала у сім років. Другий - у 33. Стартом ...хай буде "Лава": Зійшлися Небо і Земля - І промайнула Іскра Божа. Тому, хто з неї запалав, Нічий совіт не допоможе. Його душа палахкотить, Вулканом вибухає мова... І виливається...                      пахтить Жагуча лава                   болю й слова...                                         (2000) Потім була хвороба росту. Щодо "опублікумів". Джеймсе, норма - 2 в день, більше не було. Сьогодні опівночі подала "Здавалося: перебіжу цей ліс...", увечері "Пливу...Біжу... Упала в напівтінь..." Можливо, й по одному вже варто (хвороба росту загострилася) чи помовчати?..:))) Втішена з"явою Ваших поезій нових, бо я справді радію, коли хорошим людям хороше.
	2009.06.04/ Пятница, 13, ч. 101:)/ Джейсон Смехов
	Джейсон жаждет свежей крови! Привчили Ви читачів, Світлано, до того, що балуєте нас двома і від віршами за один опублік (є таке слово?:))), а сьогодні, якщо я не проморгав, тіки один. Зате вірш - з минувщини, причому ні в чому не поступається своїм "нащадкам", що, коли я вірно інтерпритую, вже трактується як ознака класу. Тому трошки провокаційності, яку можна сприйняти й за звичайну цікавість: Світлано, а як Ви ставитеся до прохання публікуму познайомити його з частинкою того сокровенного наробітку, що послугував фундаментом для Вашого авторського старту й відсутній на сторінці? А він точно є - відчуваю:) Мені, як небайдужому до історії взагалі, наприклад дуже цікаво!
	2009.06.01/ СПАСИБО, МНЕ, ПРАВДА, ПОНРАВИЛОСЬ/ Женя Бильченко
	Классно. я себя узнаю- не узнаю. Конец неожиданный. в этом переводе - полностью Ваш Дух. Это самое лучшее для поэта - быть переведенным, перечитанным и однвременно вчитанным другим поэтом.