Юлiя Берeжко-Камiнська

Книга гостей автора

Поля з позначкою * обов’язкові для заповнення. Введення коду підтвердження є елементом захисту від спаму, який розсилається електронними роботами в книги для гостей

Код підтвердження:
Введіть код підтвердження: *
Ім'я: *
Місто:
E-mail:
WEB:
Тема: *
Повідомлення: *

	2009.12.04/ Побажання/ Ромка (Одеса)
	Бажаю творчих успіхів!
	2009.11.28/ Пропозиція/ Тобіас (Київ)
	Шановна Юліє! Вам слід стати хорошим літаґентом і просувати наших здар(;-)) і нездар за кордон! Почніть із Польщі. Оберіть собі :жертву(и): і вперед. Це прибуткова справа. Кальварія тому й занепала, що була жадібною до грошей. Вперед!
	2009.11.20/ ОТЗЫВ\ Не піддаватися часу найглибших калюж, / Татьяна Селиванчик (Харьков)
	Юличка, спасибо за хорошие стихи и близкие, важные смыслы! Поверьте, пусть немногие, но слышат... И думают так же. Верьте! Удачи Вам! Т.
	2009.11.19/ Василю Кузану/ Юлія
	Не лише на смуток надихає осінь. Це час переосмислення життя. Якби менше було у житті людей різних помилок, то і осінь не була б такою сумною. Але це добре, що саме так. Значить, щось-таки у душі відбувається, переплавлюється, зімнюється. Усе - на краще! Спасибі за увагу!
	2009.11.19/ Елене/ Юлія
	Ни Елена Шелкова ли? Не ошиблась? Спасибо на добром слове! Конечно же, сюжет - это литературный ход, но ощущения, которые подтолкнули к написанию, увы, из жизни. Давно-давно... И вылилось в тих не сразу.
	2009.11.19/ Парi/ Елена Шелвова
	Юля, такое хорошее стихотворение. Всё-таки, когда читаешь глазами, можешь больше пропустить через себя. А ещё надеюсь, что тема стиха - только поэтический образ!
	2009.11.15/ Якось вранці спинилась вражено:/ Василь Кузан
	Нам небесне - земними мірами... Така вона осінь - надихає тільки на смуток, на усвідомлення минущості світу. Та, певно, це не тільки осінь. Видно, період у Вашому житті такий, "осінній". Але ж це і добре! Адже вся класика світової лірики сумна. Ну, майже вся! І Ваш вірш проймає, бере за серце. Дякую.
	2009.11.06/ Василю Кузану/ Юлія Бережко-Камінська
	Звичайно, мине. Усе минає. Тому і треба фіксувати, поки ми такі, а не інші. А потім сміятися з цього і говорити: "Якими ж ми були ..." Не сумуйте, колего! Усе - на благо!
	2009.11.06/ Від себе самої мені уже холодно./ Василь Кузан
	Залишилось тільки углиб і вгору... - чудово! Дякую за співзвучність настрою. Так буває, але і це мине. Ваші стріли долетіли і до мене. Ще раз дякую. Натхнення і нових творів - адже листопад саме для нових тернових вінків, які наближають воскресіння духу!
	2009.11.05/ Скородинському/ Юлія
	Спасибі! Навзаєм! Хай твориться, живеться, вільно дихається!