Фільтри: Всі власники авторських сторінок зі всіма статусами |
абвгдеєжзіїйклмнопрстуфхцчшщюя |
Книга гостей автора
Поля з позначкою * обов’язкові для заповнення. Введення коду підтвердження є елементом захисту від спаму, який розсилається електронними роботами в книги для гостей
2007.03.02/ Листья в Ивановой/ ini1 | |
Спасибо Андрей. Здорово, Техас и всё такое. :-) Уверена, что с моей стороны это не заслуженно, но посмотреть журнал будет интересно. Милые открыточки - это то, что в другой чаше весов. Уравновешивает, так сказать. Рада, что нравятся( по глазам вижу) Я всех ими заваливаю. :-) Мои стихи будут появляться на сайте помаленьку. С удовольствием и интересом слежу за твоими публикациями на разных сайтах. Удачи! ИНИ | |
2007.03.02/ Иванова в Листьях/ АВС (Ваш-тон) | |
Наташа, Позвонил вчера один товарищ из Техаса и сказал, что в тамошнем журнале "Листья" вышла подборка стихов "Лириков Т". Я купил у него шесть номеров, на днях пришлет мне, а я уж Вам перешлю. Ваши открыточки милые, а ссылки на стихи прелестные. Но где же Ваши стихи? С симпатией, АВС | |
2007.02.24/ mersi/ Иванова | |
Спасибо, ос-ва-и-ва-юсь в медвежьем угле. :-) Сергей, придумала название для твоего стих-я - "Лють". Это слово из словаря Даля, его нет в активном словарном запасе, означает что-то вроде : блёстка, мелькнувшая в воздухе в сильный мороз. Когда снег рассыпчат и с деревьев бывает ссыпается и сверкает в воздухе - по-моему идеально для твоего снежного стих-я. Да, так что не скучайте - вот и мы, герои русских сказок... :-) | |
2007.01.16/ Ау!!!/ Стебелев | |
Все уже тут, все уже "вітають", а Наташи все нет! Па-у-за за-тя-ну-лась... Скучаю, АВС | |
2006.12.31/ Вітаю ВАС Чарівниця слова/ Cергій Негода | |
Вітаю ВАС Чарівниця слова з відкриття власного медвежого куточка на цьому сайті. Радію Вам. І присвячую такий вірш: Зима Біла жінка з білим квітом, як сніжинка у житті, білим полум’ям ллє світло пише віхоли пісні. Білий лебідь завірюхи летить зіркою крізь ніч. Білий світ у колі сміху. Сніг згорає віч-на-віч. Білий порох завірюхи. Крила віхоли душі. Я сміятися не смію. Сніг згорає на межі. Заховала білі очі. І поки мені одній білим світлом серед ночі білий попіл білих слів. А крізь сльози сніг не чути. Допотопний білий світ. Поки жити, будеш чути, як горітиме цей сніг. | |
1 | 2 | 3