укр       рус
Авторiв: 413, творiв: 41879, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.01.06
Роздрукувати твір

Олег Рубанський

В час негожий



Не делятся женою
ни с другом, ни с врагом.
Но делятся едою
и делятся вином.
И в шумном балагане
на выпавшем веку
не утаи в кармане
понюшку табаку.

Пока полмира мимо
сердечности идёт,
она – хоть как ранима! –
нам духу придаёт.
И крышею, и хлебом,
чем можешь, поделись.
Ведь мы под добрым небом
для жизни родились?

Но есть скупая сытость,
крадущаяся тень…
Там предана открытость
и страшен новый день.
И Мастер позабытый
хранить огонь устал.
Всё. Нету Маргариты…

А сфера голубая
на волоске висит.
Ей хищных монстров стая
погибелью грозит.
Сквозь пепел и могилы
Глядят глаза детей…
(Ты помни, друг мой милый,
хоть тысячу смертей.)

А тех – за грош на плаху
и рубят сгоряча,
или дерут рубаху
последнюю с плеча.

И всё гонимы люди
сквозь полымя и лёд.
Да там ли правда будет,
куда их Рок ведёт?

Став жертвой злому зверю,
надеюсь: правда есть.
Но всем ли я поверю,
кто скажет: «Правда здесь»?
И ты не будь уверен,
что пересилишь Рок,
коль не перепроверен
и вдоль, и поперёк.

Весь Мир – из параллельных
миров, мирков и сот.
И надо всем – в пастельных
тонах небесный свод.
А там… лишь бездны шорох
да безответный зов…

И потому мне дорог
дающий хлеб и кров.

И выйдя в час негожий
из дому, потому
хочу я быть не строже,
а чутче ко всему.

Хочу тебе поверить
ещё раз и ещё…,
открыть, вернувшись, дверь и
склониться на плечо.  


1999
© Олег Рубанський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2021 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні