Ти холодна, доню,
твої коси в калюжній пітьмі,
ще далеко плестися додому,
треба щось говорити зимі.
П'яна. І так втроє важче...
бо всотуєш смуток як губка,
ти ж просто дурненька, а не пропаща,
                         голубка..