Опубліковано: 2008.01.03
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Ігор Янович

ТУМАН  2671

Анне Т.

Время чуждо. Эпоха – с креста.
Над душой – тесных слов немота.
Чернозёмы страдают в пыли.
Не плывут по Днепру корабли.

Человека не радует лес.
Разыгрался в нём атомный бес.
Перестроилась совесть в туман.
В каждой личности – самообман.

Но не злюсь я на тень от высот –
в предвкушении новых красот!
Пусть в заштопанных шёлком чулках
растворится космический страх.

Я ж – в преддверии жизни иной –
здесь писатель и сказочный Ной...
Над пыжом – несгораемый  дым,
чтоб сказали: «Стрелял – холостым!.. »

1993
Киев, 01 ноября
© Ігор Янович
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/9898/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG