Опубліковано: 2008.01.02
Поетичний розділ: Пейзажна лірика

Євгенія Більченко

***

Суббота

В субботу и осень не та:
Холодный сентябрьский дождь.
В субботу у гроба Христа
Дежурит пилатовский вождь.

Как будто пред Страшным Судом
Мне страшно в субботу одной.
Холодный сентябрьский дом
Пугает своей тишиной.

Из окон на плечи бумаг
Ложится белесая тень;
Ступает неслышно, как маг,
Холодный сентябрьский день.

А летом он был молодым
И звонким, как пара колец.
Холодный сентябрьский дым
Похож на заброшенный лес.

Я знаю, что я не сама:
Есть близкие, милый, друзья...
Я знаю, что больше с ума
Сойти уже будет нельзя.

И все-таки маетно. Дрожь
От спичек в озябших руках.
Холодный сентябрьский дождь
Хватает за длинный рукав

И тянет во двор погулять
Упрямым бездомным щенком...
Какая большая земля
И как мне на ней нелегко!
                 

2007
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/9878/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG