Ханство бежевого вітру, ґрунту, стовбурів і крон,
Із гарячим шоколадом при нагоді.
У готелі “Севастополь” сто колон? півста колон? —
Все рахуємо, збиваємось та й годі.

Херсонеські кладки теплі, а на пляжі галька — ні,
Сон-трава під Панорамою тендітить,
Крешуть сталь зужитих суден на Північній стороні,
І розкрешують доріжки в парках діти.

У маршрутці все лунає то “Роксет”, то “ДДТ”.
За вікном на дубі сухолистя светр,
Та за мить його зриває і мете, мете, мете
На барвисто-шумний П’ятий Кілометр.

Ханство бежевого вітру, ґрунту, стовбурів і крон.
Пачка йогурту в руці і плащ на лікті.
Залишивши тут діброви нерахованих колон,
Ми майбутнє заощадили по крихті.