Опубліковано: 2007.12.26
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Віктор Балдоржієв

«Счастлив, кто падает!» Падал я, падал...

«Счастлив, кто падает!» Падал я, падал.
Да и сейчас я, звеня,
Падаю в бездну, возможно, так надо,
Бездна глядит на меня!

И пробиваю свободно я своды
Вверх или вниз головой!
Черт бы побрал эту бездну свободы,
Где долгожданный покой?

Как эти типы меж небесами,
В бездну смогли не упасть?
Смирно стоят и вращают глазами.
Ждут, когда сменится власть?

Бедные, бедные, в бездне нет смерти!
Что-то случилось со мной:
Тверди не будет – и не было тверди,
Крылья растут за спиной!

Падайте в бездну, отбросьте усилья,
Силы боится дурак…
Падайте долго – и вырастут крылья.
Ангел рождается так!


1996 год.

1996
Забайкалье
© Віктор Балдоржієв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/9684/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG