Опубліковано: 2006.10.26
Поетичний розділ: Філософська лірика

Василь Дробот

В САН-ФРАНЦИСКО

Но Муза русская сурова,
В ней нет игривых легких фраз,
И ею посланное слово
Звучит всегда в последний раз,

Как будто знает: речь дается
Не для забав, не для игры,
Но: рваться в новые миры,
Пока душа не разобьется.

И оставаться на краю,
На стыке доброго и злого,
До крайних дней влагая в слово
И жизнь свою, и смерть свою.

2006
© Василь Дробот
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/961/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG