Тому що високі ті гори, Тому що зухвалі ті скелі, Ми мертвих ховаємо в нори, Й будуємо зверху оселі. Веселі в країні смутку, Засмаглі під тінню хмари Тьм"яніємо, звісно, худко, Й плекаємо ніжно чвари. Тому що зухвалі ті скелі, Тому що високі ті гори, Навколо чатують готелі-- Ми ж містом, як віспою, хворі. Бо міста глибокі нори, Бо вулиць вузькі протоки, То ж душі мандрують в гори, Живи ще ті душі поки!
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”