Все вже нами давно оформлено.
Червоніють на дощ рубці.
Я всього лиш доводжу формули,
Що накреслені на руці.

Всі основи, колись закладені,
Лиш вбирають у себе час.
Світ настояний не на ладані.
Світ – скоріше грайливий квас.

Все у ньому – сівба озимої,
Все у ньому як розпал жнив.
Нам довірливо зорі блимають
Незнайомих іще світів.

Нам майбутнє іде на зближення
День новий – як одна з цеглин.
Все у нас – попередні рішення
І можливість нових причин.