Опубліковано: 2007.12.20
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Наталія Бельченко

***

* * *
Что ж страху правду говорить –
Ведь он тебе хозяин.
С ним каждый шаг твой может быть
Вполне неузнаваем.

Как выговаривать стыду,
Что я из-за него в беду
Пожизненно попала?
Ему и горя мало.

Как я люблю тебя всего,
Когда впрягает волшебство
Меня в свою кибитку –
Меня, свою улитку!

Еще пройдет немало слез,
А ящерица речи
Отбросит свой павлиний хвост –
И телу станет легче.

Когда становишься ручным –
Руками весь переводим
На языки другие, -
Заботится стихия.

2007
© Наталія Бельченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/9529/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG