Опубліковано: 2007.12.17
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Аліна Остафійчук

***

Ладошкой набираешь снег,
и трогаешь его губами.
Хрусталики горят тебе,
становятся искрящей каплей.
И хорошо, как никогда –
все кажется добрей и проще.
И эта чистая вода
тебя живит, как летний дождик.
И верится, что чудо есть –
что на твоей оно ладони.
И сходит с сердца боль и спесь,
и забывается агоний
невероятных и пустых
смятенье, вычурность и жалость.
И новогодние мечты –
как в детстве – неуемным жаром
подходят к горлу, и бегут
хрусталики из глаз. Снежинки
как слезы радостных минут
тебя опять заворожили
И тает небо от любви,
и пахнет новый год конфетой.
и трогаешь губами ты
хрусталики из льда и света.



2007
© Аліна Остафійчук
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/9445/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG