Міщанська квартирка у цій провінційній дірі Собою мені затуляє півсвіту. У вікна Тече сірий день з білим снігом на срібнім крилі І стогнуть дерева під вітром і повагом стигнуть. І ранком трапляється потяг, авто чи літак, У око втрапляє невчасно мураха чи вія. Кохати не соромно – каже Марія Ремарк І плакать від цього також – твердить Еріх Марія. А я і не плачу, не плачу, не плачу, не пла... Це так...кругообіг води і джерельна вода, Це так відчуваєш, як протяг, бажання тепла, Наосліп собі обираючи вектора руху. І серце, і руку, і кров віддають задарма, Прохати не варто - у хвіртку шепоче, у вухо, Ця відстань – не в просторі і не у світі - зима, То все - в голові. Як не вмієш почути – не слухай. У слухавці: морзе, хурделиця, - ...голосу твого нема.
|