Опубліковано: 2007.12.15
Поетичний розділ:

Сонет

Наталья Шеремета, г.Житомир; язык оригинала - украинский

Развеет ветер пепел наших душ,
Что от зари зажглись и вмиг истлели.
Для тел бездушных нам сыграют туш
Заправские умельцы в этом деле.

И вновь тела пойдут своим путем
Людей касаться, невесомость слушать,
И будет им казаться, что живем, –
Они забудут про седые души.

Лишь вздрогнут в отвращении не раз,
Когда пройдут всего серванта мимо
Без отражений в пошлый пересказ, –
И станет вдруг без душ им нестерпимо.

Седые души в мире всех потерь
Начнут искать одна одну теперь.

2007
© Микола Ширяєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/9397/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG