Опубліковано: 2007.12.12
Поетичний розділ: Переклади

Анатолій Мельник

***

Лина Костенко

Заходит солнце за кулисы леса,
Поклоном тополь провожает дни...
Вечерний горизонт вдруг опустил завесу--
И цирк космический зажег свои огни.
Гляди всю ночь, пока не станет дурно,
В тот склеп, где до утра огнем горит Персей,
И космос шляпою жонглирует Сатурна,
Вселенная всю ночь вращает карусель.
И ржет Пегас, блестит вверху Корона,
И Волопас пасет в лугах своих телят.
Мигают молча в блеске Ориона
Сплетенье странное из Девы и Плеяд.
Дома земли, деревья и трава,
И сладкий дым земных таки домов.
Кружатся Рыбы и созвездье Льва,
Мигают и сияют вновь и вновь.
Летит Нептун, и я с ним налетаюсь,
Не бойтесь, звезды, я не разобьюсь,
Я тоже зацепилась и качаюсь,
Страдаю, мыслю, плачу и смеюсь.
Смотрю, в дугу простор согнул подковы,
Туман галактик вижу за плечем,
И кто-то страшный, страшный под покровом,
Во тьме все щелкает космическим бичем!
И все кружится в дивной круговерти,
Опору ищет на своем пути.
И есть природа, ине будет смерти,
И бытию идти, идти, идти...

2001
© Анатолій Мельник
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/9329/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG