укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44193, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.12.11
Роздрукувати твір

Євгеній Бараннік

Таёжная  зима

                             Таёжная  зима

Качнул  вагон  деревьями   в  окошке
И  застучал  ,    по   стыкам   рельсов
А   я,  с  чужих  столов  сметая  крошки,
Живу   по-прежнему  бубновым  интересом.
Запахнет  жареной  картошкою   и   луком,
И  зазвенят  стаканчики   о  блюдца.
Я  к  этим   запахам  привык  и  к  этим  звукам,
И  мне  к  обычной   жизни  больше  не  вернуться.

Пр-в  
        Таёжная  зима  -  морозы,  холода.
        Еловая   постель,  в  которой  спит  метель.
        Таёжная   река,    крутые   берега,
        Закована  в  хрустальный  лед,  
        Зовёт ,  к  себе,  зовёт.
       
Мелькала  за  окном   и  заграница,
Заморская,  диковинная  птица.
Не многие  оттуда  возвратились,
Остались ,  потерялись,   заблудились.
А  мне  милей   всего  ,  всего  дороже,
Российское   родное  бездорожье.
И   рубленых   домов  косые   крыши,
Коты , собаки,  голуби   и  мыши.

Пр-в  
       Таёжная  зима  -  морозы,  холода.
       Еловая   постель  в  которой  спит  метель.
       Таёжная   река,    крутые   берега,
       Закована  в  хрустальный  лед,
       Зовёт,  к  себе,  зовёт.
         

Дремучий   лес   в  седой  печали,
Его  покой   нарушить  не  посмею.
Не  хочется  ни  водки  и  ни  чая
И   к  женщинам  претензий  не  имею.
Как  птица   в  клетке,  выдержу  едва  ли,
И  деньги  здесь  значенья  не  имеют.
Скучаю  по  сибирской  дали
По  солнышку,  которое  не  греет.


Пр-в  
        Таёжная  зима  -  морозы,  холода.
        Еловая   постель  в  которой  спит  метель.
        Таёжная   река,    крутые   берега,
        Закована  в  хрустальный  лед,  
        Зовёт ,  к  себе,  зовёт.

1997
г.Рубежное, Луганской области
© Євгеній Бараннік
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні