Опубліковано: 2006.10.25
Поетичний розділ: Філософська лірика

Вікторія Анфімова

Конец августа – начало сентября

      Конец августа – начало сентября

Пахнет осенью, и небо отражается на лицах.
И впервые за полгода по ночам опять не спится.
Незатейливые краски, листья грифельного цвета.
Ждешь опять тепла и ласки –
                                               получаешь только это.

И забытою богиней, что свои простерла крылья,
Облака плывут по небу, чуть не плача от бессилья.
Я, конечно, стала старше, и немножечко другою,
Только что же будет дальше –
                                          и со всеми, и со мною?

Но спасемся ль крепким чаем, разговором и  
                                                                  любовью?
Бог плечами пожимает, осуждая пустословье.
Принимает, как бездомных, нас в свои объятья
                                                                        осень.
Платим тьмой ночей бессонных,
                                      ничего взамен не просим…

2006
© Вікторія Анфімова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/927/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG