Опубліковано: 2007.12.06
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Євгенія Більченко

Татьяна Ларина



Семейство Лариных за чаем.
Вторая ходка анекдотов.
Степенно старики скучают,
Припомнив дело молодое.

Дух святости переиначен
В развязную банальность тоста.
«Я выдержу, я не заплачу:
Держаться – это, в общем, просто».

Всю юность маяться по вехам,
Кусок фольги приняв за знамя, –
И таки встретить человека,
Который ничего не знает.

До одури в зрачки глядеться.
Ладони теребить от боли.
Посадят в угол – так, как в детстве.
Поставят двойку – так, как в школе.

Я, средоточье красноречья,
Впервые мучаюсь со словом.
Мне сходки заменяют встречи
И лапти заменяют локти.

Сердечный ритм в корсет уложен.
В учебник вставлена планета.
«Я так люблю его, мой Боже!»
А значит, выдержу и это.

2007
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/9216/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG