Опубліковано: 2007.11.30
Поетичний розділ: Слово, мова, присвяти поетам

Євгенія Більченко

Информация

Моему братику по вере



Вперяюсь в плоский монитор иконы,
За оба глаза не неся ответ.
В основе всех вопросов – общий корень:
Его сейчас переплавляют в свет.

Вперяюсь в свет иконы монитора,
Не различая больше «там» и «здесь».
Я весь прочла: теперь я знаю точно,
Что в текст не может уместиться весь.

Весь белый цвет: снег, перелитый в ливень.
Решетка черных строчек поперек.
Весь лик экрана на экране лика.
Весь Бог, заархивированный в dok.

С клавиатурой спорить не стараясь,
Сижу со спазмом в горле и молчу.
И нежно глажу монитор по краю,
Как братика по острому плечу.
                                         

2007
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/9052/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG