укр       рус
Авторiв: 413, творiв: 41974, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.11.29
Роздрукувати твір

Наталя Забіла

КОТРА ГОДИНА

1.
Вчора був я іменинник,
Старший став на цілий рік
І ношу тепер годинник,
Як дорослий чоловік.

Він у мене на руці
Блискотить на ремінці.

Він на справжній зовсім схожий,
Тільки цокати не може.
Я на ньому сам стрілки
Переводжу залюбки.

Подивлюсь — котра година?
І побачу: час іде.
А з годинником людина
Не запізниться ніде.

2.
Сіми годин! — дзвенить будильник,
На весь дім лунає дзвін.
Я крізь сон беру годинник,
Щоб поставить: сім годин.

Значить, треба поспішати:
На роботу піде тато,
Брат — до школи, в перший клас,
І мені вставати час.

Мама нам дає сніданок,
Молока мені дає.
За вікном ясніє ранок,
Сонце весело встає.

3.
Ось мене відводить мама
До дитячого садка.
Сніг сідає зірочками
На комірчик кожушка.

Ми проходим повз зупинку,
Де спиняється трамвай.
Там — годинник на будинку.
Мама каже: — Поспішай!

Бачу я: маленька стрілка
Підійшла до дев’яти.
Не спізнились ми ніскільки —
Недалеко нам іти!

4.
Непомітно час минає,
Дуже весело мені!
А годинник не дрімає
В дитсадочку на стіні.

Йдуть у нас розваги різні.
Раптом глянем як один:
— П’ять годин? Невже так пізно?
Час додому: п’ять годин.

— До побачення! До ранку! —
На засніженім дворі
Нас чекають біля ганку
Старші сестри й матері.

5.
З татком гратись цілий вечір
Я люблю понад усе.
Візьме він мене на плечі,
По кімнаті пронесе.

Потім ми удвох сідаєм
У куточку на диван,
Він мені розповідає
Про Північний океан,

Про птахів і звірів в лісі,
Про завод і свій станок...
Раптом тато каже: — Вісім!
Спать пора тобі, синок.

6.
Я лягаю спати вчасно,
Сплю і бачу щось вві сні.
А тим часом світло гасне
В тому, в іншому вікні.

Спать лягають мама й тато.
Треба всім відпочивать,
Щоб назавтра знову встати,
Гратись, вчитись, працювати.

1964

Опубліковано за виданням:
Наталя Забіла Вибрані твори в 4-х томах, Т. 1 «Веселим малюкам», К. «Веселка», 1983. — 240 с.

© Наталя Забіла
Текст вивірено і опубліковано: модератор

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2021 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні