Опубліковано: 2007.11.29
Поетичний розділ:

Про асфодели

Не грех терять и хлеб, и дом.
Скажу вам с честностью солдата:
Э нет, хреново мы живем,
Тошнит от этого, ребята.

Душа могла б играть, светясь,
Но мы – и нынче, и от века –
Друг друга втаптываем в грязь
И держим счастье по сусекам.

Тропа не круто лезет ввысь,
Но поднимается отлого.
Питаю редкую корысть
В одной мечте – увидеть Бога.

Ведь там, у Бога на виду,
Мне будет без году неделя.
А проречет – гулять пойду
Полями желтых асфоделей.

2007
© Микола Ширяєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/9008/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG