Не мовчи, не будь крицею,
спицею в колесах прийдешніх вимог.
Може хочеш в  в'язницю?
Там більше, ніж деінде Бог.

Не кричи, не буди людей сліпих,
з чайками не тікай у море, за горизонти,
не питай - чи вистачить живих,
лиш грай...і розклеюй анонси.

І страх і сміх, і страх і сміх,
сонце і стронцій, сонце і стронцій.

Ходи блудити в лабіринтах,
що знаєм напам'ять.
Чи варто жити далі, знаючи все наперед?
Скільки років, а все ж ті капкани ставлять,
а ми руйнуєм паритет..
і вірим в довгожданний злет...