Опубліковано: 2007.11.21
Поетичний розділ: Філософська лірика

Євгенія Більченко

Новогодняя елка

Блаженны плачущие, ибо они утешатся [Мт. 5:4]


Был елкин стволик кривоватым,
Хоть как ее ни наряжай.
Она глядела виновато
И всех мечтала обожать.

Сиянием огня лелеять
Искринки света и стекла...
Я эту елку так жалела,
Что все игрушки извела.

...Она была прекрасна в бальном,
Как инвалид, который зряч:
Так, сколько б мы не улыбались,
Сквозь смех еще заметней плач.
                                1 января

2007
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/8777/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG