укр       рус
Авторiв: 412, творiв: 41128, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.11.19
Роздрукувати твір

Ігор Павлюк

МАХНО


Безмежне волосся…
Париж легендарний.
Вечір.
Він –
Декоратор на кіностудії (1).
Сена тремтить – як целка.
Далеко-далеко степ український.
Південний Буг…
Мов ноги довгі на плечах.
Неорганічно…
У виногреті – чужа виделка.

Одна легеня у нього…(2)
Легенда…
Інша – серце з білого м’яса.
Він заробляє на хліб
Плетенням тапок
Із шнурочків штучно веселих.
Хочеться спати,
Чи хочеться вмерти –
Неясно.
Треба було раніше –
Від кулі чи шаблі
В сизих, як гориляса,
Червоних селах.

Сам собі влада найвища
І – мов прірва – безвладдя.
Страшно красива смерть
У степу байбаком свистіла.
Доля сміялась…
Як завжди, сичало гаддя.
Ставало душею тіло.

Смертний ніхто не знає,
Як снились йому убиті
Ним же «по п’янє»,
Під зойки «гармошки»
Зовсім люди невинні.
І поржавіла «тачанка» –
Немов розбите корито,
Біля якого, як завжди…
Патріотичні свині.

На грубих підошвах
Приходить хандра,
Ворони біблійний вік накричать.
Ех, бацька! Батька!..
У кожного з нас є своя пора,
Своя пора і своя свіча.

А ми, коли сліпо шукаємо щастя,
Згадуєм оттаких-от…
Прощаємо їм усе.
Таємненько тішимось,
Що ми кращі… кращі…
Лапи у дуплах ссем.

А далі, далі –
Лиш коні і гнізда лелечі.

І анархічно падають
Боліди-метеорити.

Той, хто був пострілом в просторі –
В часі димом вкриває плечі.

На зламаних квітах доріг
Учиться білі тапочки шити.

1) Нестор Махно після втечі з України працював декоратором на Паризькій кіностудії, ремонтував взуття, плів кімнатні тапочки із різнокольорових шнурків.

2) Одну (хвору) легеню Махна вирізали лікарі.

2007
Львів-Київ-Волинь
© Ігор Павлюк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2020 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні