Опубліковано: 2007.11.15
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Аліна Остафійчук

***

Нет будущего моему народу,
и горло жмет, и судорга – в кистях.
Кистень и мусорник нам делают погоду.
Герой эпохи – Миша Галустян.
Он верно обозначил имя массы -
и Гади, обхохатываясь, жрут
попкорн в театре. Шлюхи строят трассы,
имея всех гаишников в виду.
Мужик в 2 метра подпирает паперть, -
атлантов род на диво измельчал.
И в храме – всё по таксе. Бог зарплату
отстегивает мало. Всем на чай,
на булку с маслом надо суетиться.
И каждому – своё, без дураков.
Плевать на то, что сходят с курса птицы,
и почки прорезаются зимой.
Что солнце обезумело от гнета,
исходит кровью рваная земля.
Что мрут отцы – без славы и почета,
стесняясь заступиться за себя.
Обхаяно, разбито поколенье,
поднявшее столицы из руин.
Отрыгивает нас – сивухой – время,
а мы в дерьме уверенно сидим.

2007
© Аліна Остафійчук
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/8611/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG