укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 42862, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.11.12
Роздрукувати твір

Сергій Аксьоненко

На смерть тапира* (Элегия)

Я извиняюсь перед читателями за использование в этом стихотворении точных рифм (употребление которых после Серебряного века считаю некорректным и пошлым). Но стихотворение написано в стиле  второй половины XVIII в., а тогда по-другому писать не полаг

Вечна незыблемость эфира,
А жизнь — лишь рвущаяся нить
И мы покойного тапира
Собрались ночью хоронить.

Над кладбищем, где спят тапиры,
Блестит холодная Луна.
Чуть слышен чудный голос лиры
И арфа тоже чуть слышна.

Тапир лежит в гробу из сосен
И улыбается чуть-чуть,
Охапку желтых листьев осень
Кладёт ему в последний путь.

И ветер гулко завывает,
Гудят уныло провода
И лик тапира освещает
Летящая с небес звезда.

Тапир тот на ветвях резвился,
На кронах вековых дубов —
Чуть оступился — и разбился…
И вот вступает  в царство снов.

В том царстве храбрые тапиры
К нему вздымают хоботки,
Он видит мудрого Шекспира,
Призывный взмах его руки.

Деяньями благими славен,
Осанкой гордой величав
К тапиру шествует Державин
И шубу жалует с плеча.

И пятачком своим пушистым
Тапир целует старика
И ангелы летят со свистом
И серебрятся облака.

В раю ликуют  и смеются,
Ведь без тапиров скучен рай.
Тапиру честно признаются —
Рай без тапира… как сарай…

А в этот час над прахом скорбным
Рыдает бедная вдова —
Ей вторит воем похоронным
Большая грустная сова.

-----------
* Тапир — похожее на большую свинью животное. Родственник лошадей и носорогов. Тапиры имеют копытца на пальцах, хоботки, оканчивающиеся пятачками, вокруг которых растут чувствительные волоски — вибриссы. Живут в тропической Америке и в юго-восточной Азии. Весят до 300кг. Отличаются добродушным нравом и бесстрашием.

2002
© Сергій Аксьоненко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2022 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні