Опубліковано: 2007.11.07
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Аліна Остафійчук

***

За ночь не стало листьев.
Выгорел, спекся, слег
Рой разноцветных мыслей
В горле застрял комок.
И не сглотнуть молчанье,
Кладезь пустых острот –
Глупо, старо, печально,
Главное – все не то.
За ночь не стало смысла
В умных моих речах.
Хочется между листьев
Спрятаться, замолчать.
Перебирать как четки
Памяти узелки.
Хочется слечь и сдохнуть
Где-нибудь у реки,
Под тополей качанье,
Под шепоток шмелей.
За ночь душа одичала
И мне не сладить с ней.

2007
© Аліна Остафійчук
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/8444/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG