Опубліковано: 2007.10.28
Поетичний розділ:

Посланцы

Лучик по нижней скользнул губе,
Не зазирая в лица.
Так провожают двух голубей,
Посланных из темницы.

Крылья б иных обогнули кров,
Взяли б на курс, а эти
Мимо созревших уже хлебов
Шли в предвечернем свете.

И без ответа не шли назад.
Встретив Его в зените,
Не пожелали Ему сказать:
“Где ты живешь, Учитель?”

Не поглядели, что пить несут, —
Только вопрос насущный
Бережно вынут. Лицом к лицу,
Ясно, светло и звучно

Очи, исполненные зари,
Так вопрошали Слово:
“Вот оно, Царство Твое, бери!
Ты — или ждать другого?”

2007
© Микола Ширяєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/8230/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG