Опубліковано: 2007.10.27
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Євгенія Більченко

Колыбельная



Тень белого пушистого крыла
Ложится потихоньку на лопатки.
Светает день. Поют колокола,
Малютку-ночь укладывая спатки.

Они поют: «Забудь, забудь, забудь,
Забудь, как звезды тень свою на склоне».
Бог обещал, что мирозданья суть
Сосредоточит – всю – в одной ладони.

И будет жизнь, как облако, светла
Играть с тобой, не выспавшейся в прятки.
Светает день. Поют колокола,
Малютку-ночь укладывая спатки.

2007
Киев
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/8226/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG