Опубліковано: 2007.10.23
Поетичний розділ: Сонети

Дмитро Кімельфельд

Из Венка сонетов

Я на другой земле, как во хмелю,
Зову в свои капканы память-птицу,
Чтоб в город тот, который я люблю,
Хотя бы на минуту воротиться.
Чтоб пробежать по улицам его,
Заглядывая в лица сонных зданий…
А там не отразится ничего,
Кроме зрачка моих воспоминаний.
Я был в нем весь — от пяток до ресниц,
Я ощущал его прикосновенье,
Как тонкое покалыванье спиц
Всевышнего вязальщика забвенья.
Припав челом к чужому январю,
За этот дар его благодарю.

1991
© Дмитро Кімельфельд
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/8099/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG